на Головну сторінку бібліотеки На першу сторінку Електронної бібліотеки творів Лесі Українки

 
 Біографія
 
 Твори
1Вірші
2Поеми
3Драматичні твори
2Інші твори
3Переклади
 
 Фольклорні записи
 
 Листи
 
 Фотогалерея
 
 Статті
 

Вірші / збірка «На крилах пісень»

Зоряне небо

[5]

В небі місяць зіходить смутний,

Поміж хмарами вид свій ховає,

Його промінь червоний, сумний

Поза хмарами світить-палає.

Мов пожежа на небі горить,

Землю ж темнії тіні вкривають,

Ледве промінь прорветься на мить,

Знову хмари, мов дим, застилають.

Крізь темноту самотно зорить

Одинокая зірка ясная,

Її промінь так гордо горить,

Не страшна їй темнота нічная!

Гордий промінь в тієї зорі,

Та в нім туга палає огниста,

І сіяє та зірка вгорі,

Мов велика сльоза промениста.

Чи над людьми та зірка сумна

Променистими слізьми ридає?

Чи того, що самотна вона

По безмірнім просторі блукає?..


Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 51 – 52.

Цей вірш під назвою «Зоря» вперше надрукований в журн. «Зоря», 1891, № 12, стор. 227.

Датується орієнтовно 1891 р.


На крилах пісень

Перший вірш | Попередній вірш | Зміст | Наступний вірш | Останній вірш

Всі вірші

Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш

Всі твори

Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір

Всі писання

Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання