на Головну сторінку бібліотеки На першу сторінку Електронної бібліотеки творів Лесі Українки

 
 Біографія
 
 Твори
1Вірші
2Поеми
3Драматичні твори
2Інші твори
3Переклади
 
 Фольклорні записи
 
 Листи
 
 Фотогалерея
 
 Статті
 

Вірші / збірка «Думи і мрії»

Кримські відгуки

3. Східна мелодія

Гори багрянцем кривавим спалахнули,

З промінням сонця західним прощаючись,

Так моє серце жалем загорілося,

З милим, коханим моїм розлучаючись.

Геть понад морем, над хвилями синіми

В'ються, не спиняться чаєчки білії.

Де тебе мають шукати на безвісті,

Милий мій, думи мої бистрокрилії?

Різні тепер нас моря заколихують,

Помежи нами країни просторії…

Що ж розлучило нас? Хвиля противная.

А чи тумани морські непрозорії?

Весла, стерно і вітрила могутнії

Можуть боротися з хвилею кожною.

Яснеє світло, на щоглі запалене,

Світить зорею у тьмі переможною.

В себе на вежі вогонь запалила я,

Любий, твого воріття дожидаючись,

Хай він просвітить по морю доріженьку,

Щоб не зблудив ти, з чужини вертаючись.

Світе мій! буду тебе дожидатися,

В чорну, смутну фереджію повитая,

І посаджу кипарисову гілочку,

Буде щодня вона слізьми политая.

А як повернешся, я покажу тобі

Той кипарис мій в садочку квітчатому,

Здійметься він над всіма мінаретами

В краї сьому, на мечеті багатому.

Ялта, 27.01.1897


Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 158 – 159.

У чорновому автографі поезії «Східна мелодія» викреслено дві строфи – третю і четверту.


Думи і мрії

Перший вірш | Попередній вірш | Зміст | Наступний вірш | Останній вірш

Всі вірші

Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш

Всі твори

Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір

Всі писання

Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання