на Головну сторінку бібліотеки На першу сторінку Електронної бібліотеки творів Лесі Українки

 
 Біографія
 
 Твори
1Вірші
2Поеми
3Драматичні твори
2Інші твори
3Переклади
 
 Фольклорні записи
 
 Листи
 
 Фотогалерея
 
 Статті
 

Вірші / поза збірками

Пісні про волю

3

«Нагаєчка, нагаєчка!» – співають накінець,

присвистують, притупують, ще пустяться в танець.

Чого ж се так утішилась, громадонько моя?

По кім же се гуляла так «нагаєчка твоя»?

Се ж по тобі, громадонько, нагаєчка гуля,

тобі ж вона й взнаки далась «восьмого февраля»!

Навіщо ж їй нагадувать такі веселі дні,

щоб знову розгулялася ще по твоїй спині?

Над власною наругою жартуєш ти сама,

невже ж бо ти, громадонько, зовсім без сорома?

Ще пісня не вродилася, щоб волі заспівать,

а ти мов заходилася знічев'я танцювать.

Чи ми, немов невільники, під ляскіт канчука,

На втіху злим плантаторам ударим гопака?

Чи се ми хочем, здавишся на божу благодать,

Такою «Карманьйолою» тиранів налякать?

1.07.1905, Колодяжне


Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 1, с. 321 – 322.

В автографі поезії «Нагаєчка, нагаєчка!» викреслено останню строфу.


Поза збірками

Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш

Всі вірші

Перший вірш | Попередній вірш | Перелік | Наступний вірш | Останній вірш

Всі твори

Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір

Всі писання

Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання