на Головну сторінку бібліотеки На першу сторінку Електронної бібліотеки творів Лесі Українки

 
 Біографія
 
 Твори
1Вірші
2Поеми
3Драматичні твори
2Інші твори
3Переклади
 
 Фольклорні записи
 
 Листи
 
 Фотогалерея
 
 Статті
 

Переклади

Італьянська народна пісня

(Переспів)

Тебе не бачу, хоч вікно низенько,

Недобра мила! з туги я загину.

Як свічка яра, так пала серденько,

Коли на ймення кличе хто дівчину.

Ой подивись на сніг, ти, горда мила, –

Холодний сніг і той дається в руки,

Ти ж бачиш добре, що мене зв'ялила,

Чом не рятуєш від тяжкої муки?

Хотів би я хорошим стать на вроду,

Під ганками гукав би серед міста,

Як ті, що продають холодну воду:

«Мої красуні, ось водиця чиста!»

Спитала б, може, люба гордівниця:

«А хто сей красень, що іде з відерцем?»

Я б гречно відповів з тремтячим серцем:

«Кохання сльози се, а не водиця!»


Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1975 р., т. 2, с. 284.

Вперше надруковано в журн. «Рідний край», 1912, № 18, стор. 5.

Автограф не знайдено.

Датується орієнтовно 1902 роком.

Подається за першодруком.


Переклади

Перший | Попередній | Перелік | Наступний | Останній

Всі твори

Перший твір | Попередній твір | Перелік | Наступний твір | Останній твір

Всі писання

Перше писання | Попереднє | Перелік | Наступне | Останнє писання