на Головну сторінку бібліотеки На першу сторінку Електронної бібліотеки творів Лесі Українки

 
 Біографія
 
 Твори
1Вірші
2Поеми
3Драматичні твори
2Інші твори
3Переклади
 
 Фольклорні записи
 
 Листи
 
 Фотогалерея
 
 Статті
 

Листи Лесі Українки

До О. П. Косач (матері)

1 березня 1890 p. Київ Субота, 17

Люба мамочко!

Одержала вчора листи, що ти прислала мені. Дуже тобі дякую, що ти їх не затримувала до тих пір, поки я приїду, а прислала тепер. Одначе наш cousin пише по-руськи зовсім не згірше! Не знаю, чого Ліда з нього хоче. Сором Ліді, що вона корить свого чоловіка за болгарщину; я від неї сього не сподівалась. Шкода, що Лідянка не назвали Цветаном, хоч і Дмитро нічого собі ймення. Який чудний почерк у нашого cousin’a, якийсь уже болгарський. Ми з кна-кною разом читали їхні листи, і кна-кна дуже утішалась, дізнавшись, чого, власне, був присланий Лоті.

А знаєш, я бачила, як наша кна-кна перед другими кна-кнами хвастала книгою болгарською. Боровикова кна-кна представилась, що вона усе чисто понімає, але Славинська не зважилась так хвастать і мусила признати, що не розбере нічого. Славинська перша запитала мене, чи я бачила його вірші в «Зорі», але при тім сказала (не знаю, чи не збрехала), що вона сама того номера ще не бачила, що в бібліотеці, скільки раз не заходила, не могла застать, але казала, що піде куди-небудь і достане непремінно; бачиш ти, що в неї не стає настільки хвастощі, аби сказати, що їй зовсім не цікаво бачити сей номер.

Плеядних кна-кон я не бачила на сім тижні зовсім, бо «Плеяда» не збиралась. Лисенко зайнятий концертом, що має бути 19-го (в пользу чорногорців), і через те не має часу для «Плеяди», і самі кна-кни зайняті різними спевками тощо, так що думають зібратись аж на тім тижні.

«Молочний путь» збирається, але обидва рази я там не була, бо тепер там люди мені не знайомі і завдання у їх такі, що я на себе прийняти не можу, отже, йти для того, щоб сказать: «Панове, я для вас робити нічого не обіцяю», мені здається, що для сього йти не варт. У Ковалевської була я раз, бо хотіла про їхні «молочнії» справи дізнатись, а тут у мене про се все говорить не випадає, бо дуже багато кругом чужого народу.

Взагалі, що ти писала про київських панночок, що вони до мене не ходили торік, то се правда, тільки про Ковалевську сього не можна сказати, бо торік вона частіше всіх у мене бувала і завжди сама приходила до мене просить у «Молочну путь», їй тепер біда сталась – мати її вмерла, а вона сього року якраз хотіла їхати до неї на Сибір одвідати. Старий Ков[алевський] дуже зажурений, аж мов трохи непритомний, і ще гірше якось постарів і осунувся. Галя по своїй швидкій натурі не так піддається журбі. Метушиться вона тепер, уряджуючи дитячі роковини. Роковини сі таки мають бути 25-го у «лошатиній» хаті. Старші теж, здається, будуть 26-го, але се ще не відомо.

Про театральний гурт Миша тобі писав, отже, тепер сей гурт якось більш організується і, здається, будуть правильно від часу до часу давати спектаклі; словом, се щось так, як «драматичне товариство». Що ж, «Чорноморці» зійшли зовсім-таки добре, то, може, у них і далі діло піде на лад. А от твоїй кумі Варварі Івановні біда велика – у неї рак на груді і так розійшовсь, що уже й права рука боліти починає; кажуть лікарі, що треба різати, а то більше двох років не проживе. Біда, та й годі! Усі другі кияни живі і здорові, тільки Трегубові діти на кір слабі та хлопець Рашевської на скарлатину.

Кна-кна наша жива й здорова, і я так само, тільки що нога болить не менш, як і вдома, ну, та вже я їй вдома задам, а тут уже нічого робить. Цілий сей тиждень я не ходила нікуди як єсть, ані за поріг, тільки що часом униз до кна-кни, та й то не щодня, а нога все-таки болить, хоч не дуже, а все ж болить. 19-го піду в концерт, уже й білети єсть мені, Наталі і Миші. Наша кна-кна тепер зостається сама на квартирі, ба Рожанський знайшов собі репетицію з квартирою і харчами, то оце на тім тижні вибирається. Пашкевичеву кна-кну бачу щодня на обіді, славна вона кна-кна, але затопить я її ще не вспіла.

Маргарита пише, що в Одесі тепер Синявський, – це добре, може, він там хоч «Молочний путь» який збере, бо він, здається, дещо тямить. Маргарита не хоче мені прислати «Сон Макара», за що я на неї дуже серджуся. Маня, видно, не одержала мого листа, що я їй писала, певне, родичі їй не зібрались одіслать. Сама ж вона тепер знов учителює в селі Мала Мощаниця в Дубенщині і дуже довольна своїм станом, та й я думаю, що так для неї лучче.

Миша казав, що хутко тобі напише і має багато чого писать, а тепер просив тільки передать, що «все обстоит благополучно ».

Просила б я тебе, мамочко, щоб ти мені прислала на ім’я Корейво записку, аби він мені видав деякі ноти, дуже б я хотіла їх мати. Завтра або позавтрьому приїде сюди Наталчине фортепіано, то я могтиму випробувать усі нові п’єси. Коли ти проти сього нічого не маєш, то от я тобі спишу ті ноти, що я хотіла б купити:

Beethoven – «Adelaide» [Бетховен – «Аделаїда» (нім.). – Ред.] 40 к.

Chopin – «Marche funèbre» [Шопен – «Жалібний марш», «Колискова» (франц.), «Бажання» (польськ.). – Ред.] 20 к.

«Berceuse» 25 к.

«Życzenie» 30 к.

Rossini – «Stabat Mater» [Россіні – «Пресвята стояла мати» (лат.). – Ред.] 1 p. 50 к.

Серова – «Uriel Acosta». Introd. [«Уpieль Акоста». Інтродукція (нім.). – Ред.] 75 к.

Haydn – «Die sieben Worte» [Гайдн – «Сім слів» (нім.). – Ред.] 90 к.

Mendelssohn – «Sommernachttraum» [Мендельсон – «Сои літньої ночі» (нім.). – Ред.] 2 p.

«На крыльях моих песнопений» 10 к.

Wagner – «Abendstern» [Вагнер – «Вечірня зоря» (нім.). – Ред.] 20 к.

От і все. Я просила папу передать тобі се, але він, певне, забувсь. Ну, як же, мамочко, чи ти приїдеш у Київ? Може, й Пуцик на роковини приїде? Чи не збираються представлять «Кармелюка»? Як негрики поживають? Цілую їх усіх щиро і міцно. І тебе, мамочко, цілую! Бувай здорова!

Твоя Леся

P. S. Лисенко казав, що в концертах для хвастощі грають Тальберга і Ганзельта.

Дістав мені Миша у Самійленка переклад «Lieder» Heine [«Пісень» Гейне (чім.). – Ред.] по-польськи; сиджу і провіряю. Взагалі маю дуже багато до читання.


Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 50 – 53.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 28 – 30.

Подається за автографом (ф. 2, № 134).

Датується за змістом листа на підставі згадки про концерт «в пользу чорногорців», який відбувся 19 лютого (3 березня) 1890 р.

...Наш cousin... – Іван Дмитрович Шишманов (1862 – 1928), болгарський вчений і культурний діяч, професор Софійського університету, чоловік Лідії Драгоманової.

Лоті ІГ є p (псевдонім Жюльєна Віо; 1850 – 1923) – французький письменник.

«Молочний путь» – так звався демократичний гурток молоді, що збирався у Ковалевських. Докладніші відомості див. у «Спогадах про Миколу Ковалевського» Лесі Українки у восьмому томі нашого видання.

...М а т и її в м e p л а... – Відома революціонерка Марія Павлівна Ковалевська (Воронцова; 1849 – 1889) трагічно загинула 1889 р. в сибірському засланні: вона разом з товаришками отруїлась на знак протесту проти знущання над Надією Сигидою та іншим:; в’язнями («Карійська трагедія»; див.: Деятели революционного движения в России. “Био-библиографический словарь, т. 2, вып. 2. столб. 596 – 598).

Ковалевський Микола Васильович (1841 – 1897) – український громадський і політичний діяч революційно-демократичного напряму, перебував у дружніх стосунках із Косачами, М. Драгома-новим, М. Павликом, І. Франком, матеріально підтримував революційно-демократичні видання «Народ» та «Хлібороб». За політичну діяльність був засланий на три роки в Мінусінськ. З М. В. Ковалев-ським Лесю Українку зв’язували громадські справи.

Дитячі роковини – дитячий ранок з нагоди Шевченко-вих роковин.

Синявський – очевидно, Антін Степанович Синявський (1876 – ?), український, громадський діяч і педагог, член одеської Громади, директор комерційної школи в Катеринославі.

Мала Мощаниця – село, тепер Здолбунівського району Ровенської області.

K o p е й в о Б. – київський книгар і видавець.

Шопен Фредерик Францішек (1810 – 1849) – великий польський композитор і піаніст.

Россіні Джоаккіно-Антоніо (1792 – 1868) – видатний італійський композитор.

Серов а Валентина Семенівна ( 1842 – ?) – композитор-дилетант, мати видатного російського художника Серова Валентина Олександровича (1865 – 1911), дружина відомого російського композитора і ‘музикознавця Серова Олександра Миколайовича (1820 – 1871). Йдеться про інтродукцію до опери «Уріель Акоста».

Гайдн Йозеф (1732 – 1809) – великий австрійський композитор.

Мендельсон-Бартольді Якоб-Людвіг Фелін (1809 – 1847) – видатний німецький композитор, тут ідеться про його концертну увертюру «Сон літньої ночі».

«На крыльях моих песнопений» – пісня на слова Г. Гейне.

15 Леся Українка; І, 10 449

Вагнер Рігард (1813 – 1883) – великий німецький композитор, диригент, письменник.

Чи не вбираються представлять «Кармелюка»? – Йдеться про п’єсу Олени Пчілки «Кармелюк», написану нею для домашнього театру Косачів.

Таяьберг Зигизмунд (1812 – 1871) – австрійський піаніст, композитор.


Попередній лист      Всі листи      Наступний лист