на Головну сторінку бібліотеки На першу сторінку Електронної бібліотеки творів Лесі Українки

 
 Біографія
 
 Твори
1Вірші
2Поеми
3Драматичні твори
2Інші твори
3Переклади
 
 Фольклорні записи
 
 Листи
 
 Фотогалерея
 
 Статті
 

Листи Лесі Українки

До Є. І. Драгоманової

11 березня 1883 p. Київ

Милая бабушка!

Простіть мене, що я до Вас не писала, все ніяк не зберусь. Спасибі Вам за плаття, чулки і гроші. Плаття уже пошили, а за гроші іще нічого не купили. У мене іще і досі болить рука ліва, так що нічого не можна робить: ні шить, ні грать, ні держать нічого, тим я так погано пишу. Я перше була дуже слаба, а тепер уже нічого собі, хоть я ніколи не буваю зовсім здорова, бо завше рука болить. Перше я мазала руку йодом і мочила в солоній воді, але од йоду дуже шкура злазить, то я тепер не мажу і не держу в воді.

На празники я нікуди не ходила, бо іще слаба, а тепер позавчора ранком справляли Шевченкові роковини, то я ходила, Миша і Ліля, і ми там читали стихи. Давніше я ходила на два концерти; на перший ходили: я, мама і Миша, а на другий тільки я і мама, У Тамарці є два зубки, і вона вже трошки лазить, але вона ще нічого не їсть, окрім молока, дуже любить Мишу і маму, так що як вони ідуть, то вона кричить, щоб брали її на руки, страшенно боїться чужих, а найбільш Старицького. Тамара має дуже багацько йменнів, але найбільш її звуть Марцею і Марусечкою. Мама їздила в Харків на «Різдвяну ніч» дивиться. В четвер ввечері приїхав папа і в вівторок вранці поїде.

Я тепер ходжу пить кефір, може, чули що про його, ходжу кожний день і п’ю по два стакани щораз. У Лілі тепер кашель і насморк, і вона од того нікуди не ходить гулять. Ми певне що приїдемо цього літа до Вас у Гадяч. Нам перед празниками прислали із Женеви: мені квітку з бомаги, таку, що як розвернуть, то вийде вазон з квіткою розквітнувшою, Лілі – картинку, таку, що як потягнуть зверху за бомажку, то вийде дівчинка з-за рожевого куща з віночком в руках і одкриється віконце в хатці, а звідти виглянуть дві дівчинки, Тамарці дитинку бумажну, таку, що пищить, як придушить, а Миші картинку.

Я перше училась грать і вже нічого собі грала, але тепер через руку перестала. Мама, як їздила в Харків, то привезла мені дві ленти, а Лілі ленту і маленький поїзд з трьома куколками: одна з їх така, що крутить головою, руками, ногами, сидить і стоїть. У Лілі є три книжки, котрі вона читає. Прощайте, мила бабушка, пишіть, що Ви робите і чи здорові, цілую Вас, прощайте, більш нема що писать.

Ваша Леся


Примітки

Джерело : Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1978 р., т. 10, с. 13 – 14.

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 5 – 6.

Подається за автографом (ф. 2, № 33).

Датується за змістом на підставі згадки про Шевченкові роковини.

...І досі болить рука ліва... – На початку 1881 року Леся Українка дуже застудилася. Невдовзі у неї почала боліти права нога, а в жовтні 1882 р. з’явилася невелика пухлина на кисті лівої руки. Почалася, як пізніше говорила поетеса, «тридцятилітня війна» з туберкульозом, хоча в цей час лікарі діагностували то ревматизм, то «недокрівну золотуху». Тільки влітку 1880 року гадяцький земський лікар Борткевич (польський засланець, учасник повстання 1863 р.) правильно поставив діагноз – туберкульоз кісток – і порадив хірургічне втручання. 23 жовтня 1883 р. професор Рінек у клініці Київського університету зробив Лесі Українці операцію на лівій руці.

Тамара (ще: Марочка, Марця, Марусечка, Тамарця) – так спочатку називали в сім’ї молодшу сестру Лесі Українки Оксану Петрівну Косач-Шимановську (1882 – 1978); жартівливе прозвисько «Уксус».

Старицький Михайло Петрович (1840 – 1904) – видатний український письменник.

Мама їздила в Харків на «Різдвяну ніч» дивиться. – Йдеться про прем’єру «Різдвяної ночі», поставлену оперним товариством А. В. Гальчинського 8 лютого 1883 р. в Харкові. Оперета «Різдвяна ніч (Тема з Гоголя). Текст, вірші М. Старицького. Музика М. Лисенка» була вперше поставлена 1874 р. в Києві.

...Нам перед празниками прислали із Женеви... – Йдеться про подарунки дітям Косачів, надіслані до різдвяних свят родиною Драгоманових.

Я перше училась грати... – хвора, а потім і прооперована рука позбавила Лесю Українку можливості стати піаністкою. Про це вона з гіркотою писала пізніше в грудні 1890 р. до М. Драгоманова: «Мені часом здається, що з мене вийшов би далеко кращий музика, ніж поет, та тільки біда, що натура утяла мені кепський жарт...».


Попередній лист      Всі листи      Наступний лист